лягати

I = лягти

1) (про людей і деяких тварин — прибирати поземне положення), падати, припадати, припасти, опускатися, опуститися; розлягатися, розлягтися, розвалюватися, розвалитися (лягати вільно, невимушено, розкинувшись); залягати, залягти (лягати надовго); розпластуватися, розпластатися (лягати пластом); простягатися, простягтися, простягнутися, протягатися, протягуватися, протягтися, протягнутися, розтягатися, розтягуватися, розтягтися, розтягнутися (витягнувшись на весь зріст)

2) (з інфін. — лаштуватися до сну), кластися, у[в]лягатися, у[в]лягтися, у[в]кладатися, у[в]кластися

3) (про світло, тінь, сніг тощо — розповсюджуючись по якій-н. поверхні, покривати її собою), падати, у[в]стелятися, у[в]стелюватися, у[в]стелитися, простягатися, простягтися, простягнутися, відкидатися, відкинутися; сідати, сісти, осідати, осісти (про росу, туман, пил тощо); опускатися, опуститися (про темряву тощо — охоплювати, обгортати собою що-н.); припадати, припасти, полягати, полягти, розпластуватися, розпластатися (про дим тощо — стелитися низько над землею)

— Пор. стелитися I, 1)

4) (поширюватися на кого-н.; стосуватися когось), падати

II

▶ див. загинути, настати 1), сміятися 1), стелитися I, 1), стелитися I, 2), тягтися I, 3), умерти